Наприкінці 2025 року — на початку 2026-го — китайські компанії у галузі напівпровідників та штучного інтелекту активно просувають свої листинги у Гонконгу. Ця тенденція — не просто ринковий бум. Насправді це тест Тюрінга, що демонструє стратегії виживання кожної компанії через їхню капітальну структуру та список інвесторів. Питання «хто інвестував?» та «який капітал увійшов?» стає справжнім іспитом для визначення їхніх намірів і шляхів виживання.
Тест Тюрінга на усунення американізації: чому Гонконг став єдиним вибором
Раніше Гонконг виступав мостом для китайського капіталу на міжнародній арені. Однак із загостренням технологічної війни між США та Китаєм ситуація швидко змінилася. Через американські обмеження та санкції китайські компанії у галузі напівпровідників і ШІ втратили можливість виходу на американський ринок. Водночас їм все ще потрібна міжнародна ціноутворювальна платформа та зовнішня ліквідність.
У цьому дилемі Гонконг перетворився з просто фінансового центру на стратегічний буфер. По-перше, вихід на біржу у межах китайської правової системи мінімізує ризики, пов’язані з даними та регуляторними обмеженнями. По-друге, компанії зберігають доступ до міжнародного капіталу, зокрема до суверенних фондів Близького Сходу та довгострокових інвесторів Південно-Східної Азії. По-третє, реформи у системі Гонконгської біржі, зокрема 18C, дозволили навіть стратегічним компаніям із збитками виходити на ринок.
Масовий приплив китайських технологічних компаній у Гонконг — це швидше гонка за капіталом перед новими санкціями, ніж ринкова можливість. Це — необхідність для виживання.
Переформатування списків інвесторів: від доларового капіталу до фондів Близького Сходу
Ключовий аспект нинішнього потоку листингів у Гонконгу — різка зміна складу інвесторів. Раніше основним джерелом капіталу були доларові фонди США. Однак із посиленням геополітичної напруги ця модель руйнується.
Доларовий довгостроковий капітал поступово відступає. На його місце приходять суверенні фонди Близького Сходу (ADIA), інвестиційні компанії Eastspring, Goei Asset та інші фонди з Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Вони виступають новими опорами ціноутворення та формують нові стандарти оцінки.
Одночасно зростає вплив юаневого капіталу. Корпорації та регіональні урядові фонди стають інвесторами, що прагнуть не лише фінансового прибутку, а й доступу до обчислювальної потужності, талантів і екосистем. Зміна у списках інвесторів — це тест Тюрінга, що показує, наскільки конкретно реалізуються стратегії виживання китайських компаній.
Перерозподіл капітальної структури за чотирма моделями виживання
Якщо поглянути на списки інвесторів чотирьох компаній, що ведуть листинг у Гонконгу у 2026 році — MiniMax, Zhibiao, Bilan, Joye — стає очевидним, наскільки багатошаровими є капітальні стратегії китайського хард-теху.
Усі ці компанії демонструють чотири ключові зміни: по-перше, джерела капіталу дедалі більше диверсифікуються, виходячи з долара; по-друге, постачальники зовнішньої ліквідності змінюються з західних на фонди Близького Сходу та Азіатсько-Тихоокеанського регіону; по-третє, ланцюги постачання стають внутрішньо структурованими через акціонерний капітал; по-четверте, державний капітал перетворюється з простого інвестора на стратегічного партнера.
MiniMax: від довіри до долара до альянсу у ланцюгах постачання
Еволюція капіталу MiniMax проходить у три етапи.
На початковому етапі домінували доларові венчурні фонди, такі як GaoLing Capital, IDG, Sequoia China, Gojin Capital. Вони формували технічні ставки як перспективу майбутнього, не прагнучи швидкого прибутку, а розширюючи довіру.
Наступний етап — залучення великих платформ, таких як Alibaba, Tencent, Mihayou, XiaoHongShu. Це вже не просто інвестиції, а інтеграція ланцюгів постачання. Вони забезпечують сцену, ліквідність і обчислювальні ресурси, а MiniMax отримує доступ до акцій та екосистеми. Клієнтська база та канали розповсюдження фіксуються у структурі акцій.
Останній етап — залучення суверенних фондів ADIA, FutureE, HanA Investment, Goei Asset. Вони замінюють міжнародний доларовий капітал, забезпечуючи зовнішню ліквідність, встановлюючи цінові орієнтири та формуючи нову систему оцінки. Це — сигнал до створення нової системи оцінки, що виходить за межі простого IPO.
Zhibiao AI: від академічної довіри до державних активів
Історія Zhibiao у капіталі відрізняється від типової стартапної — вона майже державна.
Спершу — академічна довіра. Технології, що виникли у лабораторії знань у Чжецзянському університеті, залучили перший капітал. Інвестори, такі як Mingjing Venture, Junlian Capital, Zhongguo Chuangsheng, вкладали не для швидкого прибутку, а через стратегічне розуміння необхідності створення власної великої мовної моделі.
Наступний етап — залучення конкурентних великих компаній, таких як Alibaba, Tencent, Meituan, Xiaomi. Це — не суперечність, а колективна тривога: вони не прагнуть монополії, але й не хочуть її суперника. ‘Нейтральність’ Zhibiao стає цінним активом.
Зміна у структурі — залучення регіональних урядових фондів, таких як інвестиційний фонд інтелектуальної промисловості Пекіна, Shanghai Pudong Venture Capital, Hangzhou Industrial Investment Group. Вони приходять після зменшення активності доларових фондів і беруть під контроль внутрішній юаньовий державний капітал. Мета — розширення обчислювальних центрів, талантів і екосистем.
Завершальний етап — вихід на Гонконгську біржу. Тут долучаються глобальні фонди, такі як Goei Asset, Zhongjin, Tai Kang Life, Prosperity7 Ventures. Це означає, що Zhibiao перетворюється з «науково-кредитного» проекту у «державний стратегічний актив». Весь цей процес — тест Тюрінга. Хто інвестував і на якому етапі — визначає реальний статус і роль компанії.
Технології Bilan: після санкцій — внутрішній капітал
Структура Bilan — ілюстрація «воєнного» залучення капіталу.
Спершу — Mingjing Venture, IDG, GaoLing Capital — швидкий старт. Їхня роль — перетворити технічні ставки у історію успіху у вигляді юнікорна.
Однак із потраплянням Bilan до чорного списку США та обмеженнями доларового капіталу відбувається зміна. Зростає роль внутрішніх компаній і урядових фондів — Shanghai Guosheng, Guangzhou Industrial Investment, Gri Gold Investment, Hengqin Gold Investment. Вони мають політичну підтримку і терплячий капітал для інвестицій у дослідження і розробки.
Особливо важливим є залучення корпоративних інвесторів у IPO — таких як New Channel Digital, Zhengda Group. Це сигнал: потрібно закріпити клієнтів у структурі капіталу. Акції перетворюються на захисні контракти, а ринок — у капітальну структуру. Внутрішній шлях поширення GPU — через власність на акції.
Joye: від глобалізації до державних активів
Історія Joye — це скорочена версія 20-річної еволюції капіталу.
2005–2012 — «золотий вік» глобалізації. Від ангельських інвестицій у Чжецзянському університеті до венчурних фондів Кремнієвої долини (Walden International, IPV Capital). Доларовий капітал забезпечував управління, ритм зростання і довіру міжнародних ланцюгів постачання. Це був стандартний шлях розвитку у часи без конфлікту між США та Китаєм.
З 2016 року Joye починає повернення до материка. Перед IPO залучає юаньові фонди та промисловий капітал. Включає інвестиції таких фондів, як Wuweifeng, Zhongxin Jiyuan, що ведуть до виходу на A-акції.
У 2026 році формується подвійна структура — листинг у A- та H-акціях (Гонконг). Входять місцеві страхові компанії, такі як Huasha, China Life, Ping An, а також глобальні суверенні фонди, наприклад GIC. Це — повний перехід від «глобалізації» до «державних стратегічних активів».
Гонконгський IPO — не просто ринок, а тест Тюрінга геополітики
Знак ясний: технологічна війна США і Китаю не зменшиться і стане системною. Китайські технологічні компанії вже не очікують глобальних угод.
Вони застосовують нові стратегії — переорієнтовують капітал і переоблаштовують системи оцінки. Доларовий капітал відступає, натомість з’являються фонди Близького Сходу та Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Ланцюги постачання стають внутрішньо структурованими через акціонерний капітал. Величезні компанії та державний капітал закривають ланцюги постачання та збирають ресурси для обміну — головних активів, обчислювальної потужності, талантів і екосистем.
Список інвесторів — це не просто перелік імен. Це — ціна на геополітичний ризик у реальному часі, тест Тюрінга, що визначає, хто підтримує компанію і з ким вона пов’язана.
Прохід цей тест — справжній сенс гонконгського листингу 2026 року. Це не через ринок, а через боротьбу за виживання — пошук капіталу, що зможе підтримати. Немає куди відступати.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Хвиля виходу на біржу в Гонконгу 2026 року: справжній вибір капіталу, що пройшов тест Тюрінга
Наприкінці 2025 року — на початку 2026-го — китайські компанії у галузі напівпровідників та штучного інтелекту активно просувають свої листинги у Гонконгу. Ця тенденція — не просто ринковий бум. Насправді це тест Тюрінга, що демонструє стратегії виживання кожної компанії через їхню капітальну структуру та список інвесторів. Питання «хто інвестував?» та «який капітал увійшов?» стає справжнім іспитом для визначення їхніх намірів і шляхів виживання.
Тест Тюрінга на усунення американізації: чому Гонконг став єдиним вибором
Раніше Гонконг виступав мостом для китайського капіталу на міжнародній арені. Однак із загостренням технологічної війни між США та Китаєм ситуація швидко змінилася. Через американські обмеження та санкції китайські компанії у галузі напівпровідників і ШІ втратили можливість виходу на американський ринок. Водночас їм все ще потрібна міжнародна ціноутворювальна платформа та зовнішня ліквідність.
У цьому дилемі Гонконг перетворився з просто фінансового центру на стратегічний буфер. По-перше, вихід на біржу у межах китайської правової системи мінімізує ризики, пов’язані з даними та регуляторними обмеженнями. По-друге, компанії зберігають доступ до міжнародного капіталу, зокрема до суверенних фондів Близького Сходу та довгострокових інвесторів Південно-Східної Азії. По-третє, реформи у системі Гонконгської біржі, зокрема 18C, дозволили навіть стратегічним компаніям із збитками виходити на ринок.
Масовий приплив китайських технологічних компаній у Гонконг — це швидше гонка за капіталом перед новими санкціями, ніж ринкова можливість. Це — необхідність для виживання.
Переформатування списків інвесторів: від доларового капіталу до фондів Близького Сходу
Ключовий аспект нинішнього потоку листингів у Гонконгу — різка зміна складу інвесторів. Раніше основним джерелом капіталу були доларові фонди США. Однак із посиленням геополітичної напруги ця модель руйнується.
Доларовий довгостроковий капітал поступово відступає. На його місце приходять суверенні фонди Близького Сходу (ADIA), інвестиційні компанії Eastspring, Goei Asset та інші фонди з Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Вони виступають новими опорами ціноутворення та формують нові стандарти оцінки.
Одночасно зростає вплив юаневого капіталу. Корпорації та регіональні урядові фонди стають інвесторами, що прагнуть не лише фінансового прибутку, а й доступу до обчислювальної потужності, талантів і екосистем. Зміна у списках інвесторів — це тест Тюрінга, що показує, наскільки конкретно реалізуються стратегії виживання китайських компаній.
Перерозподіл капітальної структури за чотирма моделями виживання
Якщо поглянути на списки інвесторів чотирьох компаній, що ведуть листинг у Гонконгу у 2026 році — MiniMax, Zhibiao, Bilan, Joye — стає очевидним, наскільки багатошаровими є капітальні стратегії китайського хард-теху.
Усі ці компанії демонструють чотири ключові зміни: по-перше, джерела капіталу дедалі більше диверсифікуються, виходячи з долара; по-друге, постачальники зовнішньої ліквідності змінюються з західних на фонди Близького Сходу та Азіатсько-Тихоокеанського регіону; по-третє, ланцюги постачання стають внутрішньо структурованими через акціонерний капітал; по-четверте, державний капітал перетворюється з простого інвестора на стратегічного партнера.
MiniMax: від довіри до долара до альянсу у ланцюгах постачання
Еволюція капіталу MiniMax проходить у три етапи.
На початковому етапі домінували доларові венчурні фонди, такі як GaoLing Capital, IDG, Sequoia China, Gojin Capital. Вони формували технічні ставки як перспективу майбутнього, не прагнучи швидкого прибутку, а розширюючи довіру.
Наступний етап — залучення великих платформ, таких як Alibaba, Tencent, Mihayou, XiaoHongShu. Це вже не просто інвестиції, а інтеграція ланцюгів постачання. Вони забезпечують сцену, ліквідність і обчислювальні ресурси, а MiniMax отримує доступ до акцій та екосистеми. Клієнтська база та канали розповсюдження фіксуються у структурі акцій.
Останній етап — залучення суверенних фондів ADIA, FutureE, HanA Investment, Goei Asset. Вони замінюють міжнародний доларовий капітал, забезпечуючи зовнішню ліквідність, встановлюючи цінові орієнтири та формуючи нову систему оцінки. Це — сигнал до створення нової системи оцінки, що виходить за межі простого IPO.
Zhibiao AI: від академічної довіри до державних активів
Історія Zhibiao у капіталі відрізняється від типової стартапної — вона майже державна.
Спершу — академічна довіра. Технології, що виникли у лабораторії знань у Чжецзянському університеті, залучили перший капітал. Інвестори, такі як Mingjing Venture, Junlian Capital, Zhongguo Chuangsheng, вкладали не для швидкого прибутку, а через стратегічне розуміння необхідності створення власної великої мовної моделі.
Наступний етап — залучення конкурентних великих компаній, таких як Alibaba, Tencent, Meituan, Xiaomi. Це — не суперечність, а колективна тривога: вони не прагнуть монополії, але й не хочуть її суперника. ‘Нейтральність’ Zhibiao стає цінним активом.
Зміна у структурі — залучення регіональних урядових фондів, таких як інвестиційний фонд інтелектуальної промисловості Пекіна, Shanghai Pudong Venture Capital, Hangzhou Industrial Investment Group. Вони приходять після зменшення активності доларових фондів і беруть під контроль внутрішній юаньовий державний капітал. Мета — розширення обчислювальних центрів, талантів і екосистем.
Завершальний етап — вихід на Гонконгську біржу. Тут долучаються глобальні фонди, такі як Goei Asset, Zhongjin, Tai Kang Life, Prosperity7 Ventures. Це означає, що Zhibiao перетворюється з «науково-кредитного» проекту у «державний стратегічний актив». Весь цей процес — тест Тюрінга. Хто інвестував і на якому етапі — визначає реальний статус і роль компанії.
Технології Bilan: після санкцій — внутрішній капітал
Структура Bilan — ілюстрація «воєнного» залучення капіталу.
Спершу — Mingjing Venture, IDG, GaoLing Capital — швидкий старт. Їхня роль — перетворити технічні ставки у історію успіху у вигляді юнікорна.
Однак із потраплянням Bilan до чорного списку США та обмеженнями доларового капіталу відбувається зміна. Зростає роль внутрішніх компаній і урядових фондів — Shanghai Guosheng, Guangzhou Industrial Investment, Gri Gold Investment, Hengqin Gold Investment. Вони мають політичну підтримку і терплячий капітал для інвестицій у дослідження і розробки.
Особливо важливим є залучення корпоративних інвесторів у IPO — таких як New Channel Digital, Zhengda Group. Це сигнал: потрібно закріпити клієнтів у структурі капіталу. Акції перетворюються на захисні контракти, а ринок — у капітальну структуру. Внутрішній шлях поширення GPU — через власність на акції.
Joye: від глобалізації до державних активів
Історія Joye — це скорочена версія 20-річної еволюції капіталу.
2005–2012 — «золотий вік» глобалізації. Від ангельських інвестицій у Чжецзянському університеті до венчурних фондів Кремнієвої долини (Walden International, IPV Capital). Доларовий капітал забезпечував управління, ритм зростання і довіру міжнародних ланцюгів постачання. Це був стандартний шлях розвитку у часи без конфлікту між США та Китаєм.
З 2016 року Joye починає повернення до материка. Перед IPO залучає юаньові фонди та промисловий капітал. Включає інвестиції таких фондів, як Wuweifeng, Zhongxin Jiyuan, що ведуть до виходу на A-акції.
У 2026 році формується подвійна структура — листинг у A- та H-акціях (Гонконг). Входять місцеві страхові компанії, такі як Huasha, China Life, Ping An, а також глобальні суверенні фонди, наприклад GIC. Це — повний перехід від «глобалізації» до «державних стратегічних активів».
Гонконгський IPO — не просто ринок, а тест Тюрінга геополітики
Знак ясний: технологічна війна США і Китаю не зменшиться і стане системною. Китайські технологічні компанії вже не очікують глобальних угод.
Вони застосовують нові стратегії — переорієнтовують капітал і переоблаштовують системи оцінки. Доларовий капітал відступає, натомість з’являються фонди Близького Сходу та Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Ланцюги постачання стають внутрішньо структурованими через акціонерний капітал. Величезні компанії та державний капітал закривають ланцюги постачання та збирають ресурси для обміну — головних активів, обчислювальної потужності, талантів і екосистем.
Список інвесторів — це не просто перелік імен. Це — ціна на геополітичний ризик у реальному часі, тест Тюрінга, що визначає, хто підтримує компанію і з ким вона пов’язана.
Прохід цей тест — справжній сенс гонконгського листингу 2026 року. Це не через ринок, а через боротьбу за виживання — пошук капіталу, що зможе підтримати. Немає куди відступати.