Rosnilimab демонструє стабільні клінічні переваги при помірному та важкому ревматоїдному артриті: розширений аналіз даних фази 2b дослідження RENOIR

Поглиблення рівнів відповіді підтримує потенціал модифікації захворювання

Клінічне дослідження фази 2b RENOIR продемонструвало подовжені результати ефективності для роснілімабу до 28 тижня у мультинаціональній когорті з 424 пацієнтів з ревматоїдним артритом. Дані, представлені на ACR Convergence 2025, свідчать, що клінічні відповіді, досягнуті на оцінюванні через 12 тижнів, продовжували посилюватися до 28 тижня, з особливо помітними покращеннями у показниках ремісії за CDAI та відповідях ACR50/70. Ця тенденція стабільної користі зберігалася послідовно у всіх групах пацієнтів незалежно від попереднього досвіду застосування біологічних або таргетованих синтетичних DMARD(b/tsDMARD), включаючи тих, хто раніше отримував інгібітори TNF-alpha, антагоністи рецепторів IL-6 або JAK-інгібітори.

Серед пацієнтів з досвідом застосування b/tsDMARD — що становили 41% досліджуваної популяції — відповіді залишалися стабільними при середніх і високих дозах роснілімабу (400 мг щомісяця та 600 мг раз на два тижні), що свідчить про терапевтичну цінність навіть у популяціях з резистентністю до лікування. Важливо, що приблизно 29% досвідчених пацієнтів мали попередній досвід застосування JAK-інгібіторів, що зазвичай асоціюється з більш складним управлінням захворювання.

Тривала користь без застосування препарату змінює очікування щодо графіка лікування

Найбільш вражаючим є висновок про стабільність ефекту після припинення лікування. Після завершення оцінки на 28 тижні 220 з 318 пацієнтів, які отримували роснілімаб (71% з б/tsDMARD-невразливих та 66% з досвідом застосування б/tsDMARD), що досягли порогів низької активності захворювання за CDAI (LDA), увійшли у період спостереження тривалістю 10-12 тижнів без активного препарату. Клінічні відповіді за кількома параметрами — включаючи CDAI LDA, середні показники CDAI, DAS28-CRP та відповіді ACR50/70 — залишалися стабільними протягом усього тримісячного періоду без терапії до завершення дослідження на 38 тижні. Ця стабільна користь без постійної терапії є відхиленням від традиційних моделей безперервного дозування у лікуванні аутоімунних захворювань.

Механістична валідація через деградацію периферичних і синовіальних T-клітин

Дані трансляційних біомаркерів показали, що механізм деградації патогенних T-клітин досяг глибоких імунологічних ефектів. До 6 тижня периферичні T-фолікулярні допоміжні (Tph) клітини зменшилися більш ніж на 90% у всіх дозових групах, а подібне зниження понад 90% спостерігалося у синовіальній тканині при середніх і високих дозах. Біопсії синовії продемонстрували високий рівень статистично значущого зниження активності T-клітин і B-клітин (p<0.0001), причому глибше пригнічення спостерігалося у відповідних резонансах CDAI LDA. Ці механістичні дані підтримують гіпотезу, що селективне знищення патогенних T-клітин сприяє клінічній користі, водночас теоретично зберігаючи захисну імунну функцію шляхом збереження нейтральних T-клітинних департаментів.

Безпека препарату відрізняє роснілімаб від альтернативних механізмів

Протягом 38 тижнів спостереження сукупна база даних безпеки показала, що роснілімаб добре переноситься, без повідомлень про серйозні побічні ефекти, пов’язані з лікуванням. У дослідженні не зафіксовано жодних випадків злоякісних новоутворень у пацієнтів, що отримували роснілімаб, і не було зафіксовано смертей. Цей профіль безпеки вигідно відрізняється від відомих класів порівняння; зокрема, JAK-інгібітори викликали регуляторні попередження щодо ризику злоякісних новоутворень і серйозних інфекцій. Низький рівень відмов у лікуванні протягом 38 тижнів додатково підтверджує прийнятність переносимості при оцінюваних дозах.

Переглянуті пороги ефективності досягнуті за основними та вищими показниками

На 12 тижні роснілімаб досяг первинної цілі ефективності — переваги за DAS28-CRP порівняно з плацебо при всіх випробуваних дозах, включаючи щомісячну дозу 100 мг. Другорядні показники відповіді, зокрема ACR20, також продемонстрували статистичну та клінічну значущість. До 28 тижня рівень відповіді посилився, з показниками ремісії за CDAI та відповідями ACR50/70, що продовжували покращуватися незалежно від попереднього досвіду терапії. Еволюція до вищих порогів відповіді — особливо ремісії за CDAI замість просто LDA — свідчить про потенціал для більш повного контролю захворювання, ніж стандартна терапія.

Траєкторія клінічного розвитку та контекст незадоволених потреб

Дослідження RENOIR залучило пацієнтів з Північної Америки та Європи, з яких 59% були б/tsDMARD-невразливими і 41% — з досвідом застосування б/tsDMARD. Учасники отримували підшкірні ін’єкції роснілімабу у дозах 100 мг, 400 мг або 600 мг або плацебо, продовжуючи базову терапію традиційними DMARD. Розробка роснілімабу виходить за межі ревматоїдного артриту, з даними фази 2, очікуваними наприкінці 2025 року з дослідження виразкового коліту. У ширшому портфоліо аутоімунних захворювань включені ANB033 (CD122 антагоніст) у фазі 1b при целіакії та ANB101 (BDCA2 модулятор) у фазі 1a.