## Чому Brexit став реальністю: від ринкових коливань до переформатування політико-економічного ландшафту

Чому Великобританія вирішила вийти з ЄС? Відповідь на це питання стосується не лише політичних позицій, а й безпосередньо впливає на тенденції глобальних фінансових ринків. Результат шокуючого референдуму 2016 року (52% за вихід з ЄС) ознаменував початок багаторічної економічно-політичної боротьби, а його ланцюгові реакції досі формують курс фунта, структуру фондового ринку та міжнародної торгівлі.

### Корінь Brexit: зіткнення економічної тривоги та політичних помилок

Основна причина виходу Великобританії з ЄС зводиться до трьох головних рушіїв. По-перше, глибока незадоволеність у економічній сфері. У 2008 році іпотечна криза спричинила боргову кризу в Європі, внутрішня структура ЄС стала дедалі більш дисбалансованою — модель виробництва в країнах-ядрах і споживання в країнах-краях стала нездатною підтримуватися. Оскільки Великобританія не є учасником євровалютної зони, вона не потрапила безпосередньо у кризу, але змушена була фінансувати своїх союзників у скруті, що породило у британському суспільстві сильне "сумніви щодо ЄС".

По-друге, політичні рішення перетворили історичний процес у азартну гру. Перед виборами 2016 року Девід Камерон пообіцяв провести референдум щодо Brexit, щоб залучити виборців. Він не очікував, що стане його жертвою — "політичним азартом", де ставка — майбутнє країни. Тоді основні політичні сили — Консервативна партія, Лейбористська і Ліберально-демократична — підтримували залишення у ЄС, і ніхто не передбачав, що референдум завершиться перевагою невеликої більшості за вихід.

Міграційна криза стала останньою краплею, яка зламала опір прихильників залишення. У 2015 році міграційна хвиля з Європи посилилася, масовий потік біженців загрожував робочим місцям, розмивав ресурси освіти та охорони здоров’я, піднімав ціни на житло і безпосередньо впливав на рівень життя звичайних громадян. Британці, які традиційно пишалися низьким рівнем безробіття, особливо негативно сприйняли додатковий тиск від міграції.

### Витки чотирирічної боротьби: від референдуму до офіційного виходу

Після остаточного визначення рішення про вихід через референдум, процес його реалізації виявився надзвичайно складним. Від 23 червня 2016 року до 31 січня 2020 року Великобританія пережила чотири роки переговорів.

Після призначення Терези Мей прем’єр-міністром у 2016 році, у березні 2017 року вона активувала статтю 50 Лісабонського договору, що запустило двовідсотковий процес переговорів щодо Brexit. Однак повторювані пропозиції щодо угод стали головною перешкодою. Варіанти, такі як план Чейка, м’який Brexit, жорсткий Brexit і безугодний Brexit, постійно суперечили один одному, і сторони так і не дійшли згоди.

У січні 2019 року парламент Великобританії відхилив угоду Терези Мей з переважною більшістю 432:202, а повторне голосування знову закінчилося провалом. Проблема кордону з Ірландією (єдине сухопутне кордони після Brexit) стала головною перешкодою — обидві сторони виступали проти "жорсткого кордону", але не могли запропонувати прийнятне рішення. Лише у жовтні 2019 року, коли Борис Джонсон став прем’єром, ситуація почала змінюватися, і оновлена угода про Brexit була схвалена.

Цей період був ускладнений глобальною пандемією COVID-19, що додатково затримала переговори. 31 січня 2020 року Великобританія офіційно вийшла з ЄС; упродовж наступних 11 місяців, у рамках перехідного періоду, сторони завершили переговори щодо торговельної угоди, яка набрала чинності 1 січня 2021 року.

### Двоякий вплив Brexit на економіку Великобританії

Обіцянки, пов’язані з виходом з ЄС, містили очевидні економічні вигоди. Після Brexit Великобританія могла б відмовитися від міграційного тиску, звільнитися від щомісячних внесків до бюджету ЄС у розмірі 23 мільйонів фунтів і повернути собі політичну та економічну незалежність, укладаючи торгові угоди безпосередньо з іншими країнами.

Однак розрив між ідеалом і реальністю очевидний. Хоча Великобританія може відкривати нові ринки, її основний торговельний партнер — ЄС (46,9% експорту та 52,3% імпорту) — залишається незмінним, тоді як частки США і Китаю становлять лише 11,9% і 5,1% відповідно. Після Brexit торговельний процес ускладнився додаванням митних перевірок, тарифів і вимог щодо відповідності, що створює структурні проблеми для логістики, виробництва та фінансів. У короткостроковій перспективі економіка Великобританії зазнає значних торговельних втрат.

### Коливання і адаптація глобальних фінансових ринків

Рішення Великобританії про вихід з ЄС справило на світові фінансові ринки ефект "глибокої бомби".

**Що стосується фондового ринку**, після офіційного Brexit у 2020 році, акції європейських фінансових компаній, автовиробників і авіакомпаній зазнали найбільших втрат, волатильність значно зросла. Після досягнення торговельної угоди у 2021 році коливання дещо зменшилися, але компанії, що працюють у міжнародних перевезеннях і логістиці, досі відчувають труднощі з адаптацією до нових правил.

**Що стосується валютного ринку**, фунт стерлінгів зазнав найрізкіших коливань. Сам референдум викликав сильне падіння курсу фунта до долара, оскільки ринок занепокоївся перспективами країни. Після підписання торговельної угоди у 2021 році курс тимчасово стабілізувався, але згодом з’явилися нові виклики — у 2022 році, під час ескалації конфлікту між Росією та Україною, фунт/долар не мав достатньої сили для зростання і залишався під тиском. Однак із початком циклу підвищення ставок глобальними центробанками ситуація знову змінилася. З макроекономічної точки зору, 2022 рік став історичним поворотним моментом для торгівлі фунтом, оскільки пандемія COVID-19, очікування економічного відновлення і політика підвищення ставок глибоко впливають на середньостроковий курс.

### Часті питання щодо Brexit

**Чому процес затягнувся так довго?** Основні причини — повторюваність переговорних рамок (чотири різні сценарії), внутрішній опір проєвропейських сил у Великобританії, складність питання кордону з Ірландією та переривання переговорів через пандемію.

**У чому різниця між м’яким і жорстким Brexit?** У рівні економічно-торговельних зв’язків із ЄС. М’який Brexit зберігає тісні економічні зв’язки, але вимагає компромісів (наприклад, дозволяє громадянам ЄС залишатися і користуватися соціальними пільгами), тоді як жорсткий вихід розриває більшість зв’язків і вимагає нових торговельних угод. Великобританія обрала шлях, близький до жорсткого Brexit, що спричиняє значні короткострокові витрати на адаптацію.

Рішення Великобританії про вихід з ЄС стає класичним кейсом для дослідження політичних ризиків у глобальних фінансових ринках. Від референдуму до реалізації, від очікувань ринку до коливань і адаптації — історія Brexit нагадує інвесторам, що великі геополітичні зміни часто містять непередбачувану складність і тривалі наслідки для ринків.