Стагфляція: коли економіка характеризується хаосом

Вступ: парадокс, який ставить в тупик економістів

Являє собою рідкісне, але критично важливе явище, коли економіка одночасно страждає від стагнації та інфляції. На перший погляд, це видається неможливим – зазвичай в економіці діє простий принцип: коли виробництво росте, безробіття падає, а ціни стабілізуються. Але история показала, що існують періоди, коли ці правила не діють.

Термін “стагфляція” запровадив у 1965 році британський політик Іен Маклеод, поєднавши слова “стагнація” та “інфляція”. Ця концепція описує макроекономічну кризу, де країна одночасно переживає мінімальне або від’ємне зростання ВВП, високе безробіття та неконтрольований ріст цін на товари та послуги. Що робить стагфляцію такою складною? Традиційні засоби боротьби з однією проблемою неминуче погіршують іншу.

Як виникає стагфляція характеризується конфліктом політик

Центральні банки та уряди мають в арсеналі два основних інструменти впливу на економіку. Перший – монетарна політика, яку проводить центральний банк (наприклад, Федеральна резервна система США) через управління грошовою масою та відсоковими ставками. Другий – фіскальна політика уряду, котра регулює видатки та оподаткування.

Коли економіка веде себе “нормально”, ці інструменти доповнюють один одного. Але коли вони вступають у конфлікт, виникає лавина проблем. Припустімо, уряд підвищує податки, щоб скоротити видатки населення та боротися з інфляцією. Одночасно центральний банк проводить кількісне пом’якшення – друкує гроші та знижує процентні ставки. Результат: економіка занепадає внаслідок урядових мір, але грошова маса розбухає, підтримуючи інфляцію на високому рівні. Ось вам і стагфляція характеризується цим парадоксальним поєднанням.

Змісна причина: від золотого стандарту до фіатних грошей

Історичний поворот у 1944 році на Бреттон-Вудській конференції, а особливо його остаточне завершення у 1971-му, став основою для можливості стагфляції. До цього більшість країн прив’язували свої валюти до золота – це гарантувало, що центральні банки не можуть необмежено друкувати гроші. Золотий стандарт був природним обмежувачем інфляції.

Коли світ перейшов на фіатну валюту – гроші без матеріального забезпечення – центральні банки отримали небезпечну свободу. Тепер вони могли контролювати економіку більш гнучко, але це також відкрило шлях до непередбачуваної інфляції. Саме ця система створила умови для паралельного існування економічної стагнації та ростучих цін.

Енергетичний шок як спусковий гачок

Однак монетарна політика – це не єдина причина. Реальний світ коректує теорію. Найяскравіший приклад – нафтова криза 1973 року. Організація арабських країн-експортерів нафти (ОПЕК) оголосила ембарго на поставки нафти, що послужило реакцією на підтримку Ізраїлю у конфлікті. Наслідок був катастрофічним: ціни на нафту зросли в чотири рази за кілька місяців.

Це призвело до дефіциту енергоресурсів, що затримало виробництво, а ціни на всі товари – від продовольства до текстилю – поривисто зросли. Компанії не могли виробляти дешево, споживачі не мали грошей на покупки, і інфляція розлітала в небо. Центральні банки США та Великобританії намагалися стимулювати зростання зниженням процентних ставок, але це тільки розпалювало інфляцію. Результат: західні країни впали у стагфляцію на довгі роки.

Що роблять економісти

Існує три основні школи думки щодо боротьби зі стагфляцією.

Монетаристи вважають, що пріоритет – придушити інфляцію. Вони рекомендують різко скоротити грошову масу та підняти процентні ставки. Це болісно для економіки, але за їхньою логікою необхідно. Коли інфляція впаде, можна буде поступово пом’якшувати монетарну політику для стимуляції зростання.

Економісти, орієнтовані на пропозицію, передбачають інший шлях. Замість скорочення грошей, вони пропонують збільшувати виробничу спроможність економіки: інвестиції в технології, субсидії виробникам, контроль цін на енергоносії. Якщо пропозиція зросте, ціни впадуть, і зростання поновиться.

Лібертаріанці та прихильники вільного ринку рекомендують… нічого не робити. Вони вважають, що ринок сам себе збалансує: коли ціни зростають, попит впадає, і ринок знаходить рівновагу. Однак ця стратегія вимагає політичної волі витримати роки депресії та безробіття.

Стагфляція та крипто: інвестиційна дилема

Для інвесторів криптовалют стагфляція – це не просто абстрактна економічна концепція, це реальна загроза портфеля.

У період економічної стагнації люди мають менше вільних грошей. Роздрібні інвестори, які звичайно вкладають у Bitcoin та інші криптовалюти, змушені продавати активи, щоб покрити видатки на їжу, комунальні послуги та транспорт. Великі інвестори та корпорації також скорочують позиції у високоризикових активах, включаючи крипто.

Коли центральний банк піднімає процентні ставки, щоб придушити інфляцію, криптовалюти стають менш привабливими. Люди переносять гроші у банківські депозити з вищою дохідністю. Ліквідність з ринку крипто висихає, ціни падають.

Але є й позитивний сценарій. Багато хто розглядає Bitcoin як хеджування від інфляції – своєрідну “цифрову золото”. На довгих часових горизонтах (роки та десятиліття) Bitcoin дійсно демонстрував здатність зберігати та приумножувати вартість під час інфляційних періодів, завдяки своїй обмеженій пропозиції (21 мільйон монет). Однак у короткостроковій перспективі, особливо під час гострої стагфляції, ця стратегія може не спрацювати – крипто часто падає синхронно з фондовими ринками.

Висновок: чому це важливо

Стагфляція залишається одним з найскладніших викликів для сучасної економіки, оскільки традиційні инструменти управління не дають однозначного результату. Спроби стримати інфляцію ведуть до рецесії, а спроби стимулювати зростання розпалюють ціни. Немає універсального рецепту.

Для інвесторів криптовалют, трейдерів та простих людей розуміння механізмів стагфляції – це ключ до адаптації. Те, що спрацьовувало вчора, може не спрацювати завтра. Гнучкість, диверсифікація та довгостроковий погляд – ось три кити стратегії в умовах економічної нестабільності.

BTC3,4%
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
  • Нагородити
  • Прокоментувати
  • Репост
  • Поділіться
Прокоментувати
0/400
Немає коментарів
  • Закріпити