Як央行контролює гроші в економіці?

Монетарна політика це інструмент, який центральні банки використовують щоб керувати грошовою масою й впливати на економічне зростання. Якщо ви інвестуєте в крипто, то маєте знати – рішення央банків може кардинально змінити ваш портфель.

Два кардинально різних підходи

Коли央банк “відкриває кран” — експансивна політика

Вообще, монетарна політика може бути спрямована на розширення економіки.央банк знижує відсоткові ставки й закачує гроші в систему. Мета проста — люди беруть дешеві кредити, витрачають, інвестують. Економіка прискорюється.

Візьмемо приклад: США 2008 року. Коли все рідало, Федеральна резервна система різко знизила ставки й запустила кількісне пом’якшення (QE) — фактично купувала державні облігації мільйардами. Результат? Гроші полилися, позики здешевіли, люди знову почали купувати будинки й автомобілі. Економіка оживла.

Коли央банк “перекриває кран” — стримувальна політика

Протилежна тактика —央банк піднімає ставки й скорочує грошову масу. Це робиться коли інфляція сішалася угору й поціни вже нікому не по кишені.

На початку 1980-х років Федеральна резервна система підняла ставки до неба, щоб побити рекордну інфляцію в США. Позики подорожчали, люди менше витрачали, компанії менше інвестували. Інфляція впала, але безробіття тимчасово зросло. Таке собі “гіркое ліки”.

Монетарна політика це не фіскальна політика

Часто люди плутають ці два поняття. От різниця:

Монетарна політика —央банк грає з відсотковими ставками й грошовою масою. Може реагувати швидко.

Фіскальна політика — уряд розпоряджається податками й видатками. Дорога й повільна, потребує затвердження в парламенті.

Монетарна політика це універсальний інструмент — впливає на всю економіку. Фіскальна часто спрямована на конкретні сектори — можна дати преференції технологіям або сільському господарству.

Чому крипто реагує на央банк?

От тут цікаво. Монетарна політика це не про криптовалюти, але впливає на них серйозно.

Коли央банк “даєжди грошей”

Експансивна політика — низькі ставки, багато готівки. Люди мають лишні гроші й шукають більш ризиковані активи. Bitcoin, Ethereum — вони лякають, але й приваблюють. Результат? Люди купують крипто, ціни зліталися вгору.

2020-2021 роки були саме таким сценарієм.央банк світу практично раздавав гроші, а крипторинок вибухував.

Коли央банк затягує поясок

Стримувальна монетарна політика це бідолаха для крипто-інвесторів. Вищі ставки, менше лишків грошей, люди крутяться, щоб розраховуватися за іпотекою й кредитами. До крипто дістає?

2022 року央banки почали піднімати ставки, щоб погасити інфляцію. Крипто врізався — Bitcoin впав з 60 тисяч до 16 тисяч. Люди просто не мали лишків для ризикованих інвестицій.

На що безпосередньо впливає央банк?

Коли央банк змінює монетарну політику, він впливає на три ключові речі:

1. Вартість позик — впливає на те, чи вам розумно брати кредит
2. Наявний дохід людей — більше грошей з’являється або зникає з кишень
3. Ставки доходу — депозити й облігації стають привабливішими або нудними

Все це опосередковано тягне крипто. Коли央банк робить інвестиції прибутковими й безпечними (стримувальна політика), крипто здається ризикованою. Коли央банк робить гроші дешевими (експансивна), люди ловлять крипто.

Головне, що треба знати

Монетарна політика це система рішень央банків щодо грошової маси й ставок. Вона бувает двох видів — розширювальна (коли央банк штовхає економіку вперед) та стримуюча (коли央банк гасить перегрів).

Для крипто-інвесторів це важливо знати, тому що央банківські рішення часто передбачають ринкові тренди на місяці вперед. Коли央банк сигналізує про пом’якшення монетарної політики, інвестори чекають на зростання крипто. Коли央банк сутулиться й затягує гвинти, крипторинок нервує.

Отже, слідкуйте за заявами央банків — це один з найсильніших сигналів для вашого портфеля.