
Безбанківське населення — це люди, які не мають банківських рахунків і не мають доступу до традиційних фінансових послуг, таких як депозити, перекази чи кредити. Тобто вони покладаються виключно на готівку й не можуть користуватися банківськими сервісами.
Безбанківські особи найчастіше проживають у сільській місцевості або передмістях, але до цієї групи належать також тимчасові працівники, нові іммігранти чи міські фрілансери. Причинами можуть бути відсутність офіційних документів, високий поріг для відкриття рахунку, невигідні тарифи, віддаленість відділень або недовіра до банківської системи. Через це безбанківське населення стикається з труднощами при отриманні платежів, збереженні коштів і міжнародних переказах.
Основні причини — це складнощі з ідентифікацією, вартість і доступність банківських послуг. Багатьом бракує необхідних документів чи кредитної історії для відкриття рахунку. Дрібні комісії, плата за обслуговування рахунку чи вимоги до мінімального залишку роблять банківські послуги недосяжними для людей із низьким доходом. Географічна віддаленість, обмежені цифрові навички чи слабке інтернет-покриття ще більше ускладнюють доступ.
Деякі люди свідомо відмовляються від рахунків через побоювання щодо конфіденційності, недовіру або невдоволення тарифами. Проте це не означає, що їм не потрібні сучасні платіжні чи заощаджувальні рішення.
Головні труднощі — це отримання та здійснення платежів і зберігання коштів. Зарплата зазвичай виплачується готівкою, яку незручно зберігати й носити із собою, а ризик втрати чи крадіжки високий. Оплати відбуваються лише готівкою вживу, що ускладнює онлайн-покупки чи підписки на цифрові сервіси.
Міжнародні перекази ще складніші: традиційні канали вимагають документів, беруть великі комісії та працюють повільно — особливо у святкові дні чи при різниці у часових поясах. Готівка не приносить відсотків і не дає можливості диверсифікувати ризики.
Наприклад, працівники будівництва часто поповнюють телефони родичів у магазинах після отримання зарплати готівкою, сплачують оренду або надсилають гроші додому — при цьому мають обмежений вибір і високі витрати.
Зв’язок між безбанківським населенням і Web3 полягає у доступності. Web3 — це відкриті мережі й застосунки на основі блокчейну. Достатньо мобільного телефона та інтернету, щоб створити ончейн-гаманець для надсилання чи отримання цифрових активів. У цьому випадку гаманець — це цифровий рахунок, який можна відкрити безкоштовно.
Web3 не замінює традиційне банківництво, а слугує додатковим інструментом для легких міжнародних платежів, особливо коли традиційні канали недоступні або занадто дорогі. При цьому питання комплаєнсу та управління ризиками залишаються ключовими.
Стейблкоїни — це цифрові активи, прив’язані до фіатних валют (наприклад, долара США) і є цифровим еквівалентом готівки (наприклад, «електронний долар»). Типові приклади — USDT і USDC. Основна перевага — мінімальна волатильність, що спрощує розрахунки.
Щоб отримати платіж, користувач надає адресу гаманця (аналог рахунку), на яку можна надіслати стейблкоїни — часто на блокчейнах із низькими комісіями, як-от TRON з USDT. Для оплати достатньо надіслати стейблкоїни на адресу отримувача через мобільний гаманець; зазвичай операції завершуються за кілька хвилин.
Для виводу готівки потрібен on-ramp/off-ramp. Місцеві P2P-майданчики дозволяють обмінювати стейблкоїни на місцеву валюту або баланс мобільного гаманця. Доступність каналів залежить від країни; важливо попередньо вивчити місцеві методи й вимоги до комплаєнсу.
Готівку та стейблкоїни можна обмінювати через P2P-транзакції, але важливо дотримуватися місцевого законодавства та забезпечити безпеку операцій.
Крок 1: Підготуйте мобільний пристрій, переконайтеся у стабільності інтернету та ввімкніть базові налаштування безпеки. Встановіть офіційний застосунок Gate або відкрийте офіційний сайт. Активуйте блокування екрана та захист через SMS або email.
Крок 2: Зареєструйте акаунт Gate і пройдіть обов’язкову ідентифікацію (KYC). KYC (“Know Your Customer”) — це процедура комплаєнсу, що зазвичай вимагає державного документа й розпізнавання обличчя. Якщо немає документів, P2P-сервіси можуть бути недоступні; завжди дотримуйтеся місцевих правил і шукайте легальні альтернативи.
Крок 3: У розділі Gate «Купівля фіату» або «P2P-торгівля» перегляньте місцевих продавців. Обирайте тих, хто підтримує потрібні способи оплати — наприклад, локальні перекази, мобільні гаманці чи готівкові операції (доступність залежить від політики платформи й пропозицій продавців).
Крок 4: Обговоріть деталі з продавцем до оформлення замовлення. Підтвердьте курс, комісії, строки розрахунку та спосіб оплати. Зберігайте чат і не обходьте платформу для спілкування чи переказу коштів, щоб мінімізувати ризики спорів.
Крок 5: Завершіть розрахунок за процедурою платформи. Переважно використовують ескроу: стейблкоїни або фіат зараховують після підтвердження отримання продавцем. Після завершення перевірте баланс гаманця чи рахунку.
Крок 6: Переведіть стейблкоїни на свій ончейн-гаманець або продовжуйте користуватися гаманцем платформи. Якщо переводите ончейн, надійно збережіть мнемонічну фразу й приватний ключ. Приватний ключ — це як «ключ від дому»: якщо його втрачено чи скомпрометовано, кошти безповоротно втрачаються.
Перший ризик — волатильність цін і курсів. Більшість криптовалют мають значні коливання; навіть стейблкоїни несуть ризики емітента й комплаєнсу. Завжди обирайте основні стейблкоїни з високою прозорістю та стежте за офіційними повідомленнями.
Другий — ризик контрагента й шахрайства. P2P-транзакції — це прямі угоди між людьми: уникайте офлайн-обмінів без ескроу та остерігайтеся схем зі зміною ціни, фейковими переказами чи скасуванням платежу.
Третій — комплаєнс і оподаткування. Правила щодо криптоактивів різняться залежно від країни чи регіону. Реєстрація акаунта, KYC, міжнародні перекази, депозити й вивід можуть підпадати під звітність або ліміти. Завжди читайте комплаєнс-оголошення Gate і дотримуйтеся місцевого законодавства.
Нарешті, безпека гаманця — першочергове завдання. Зберігайте приватні ключі та мнемонічні фрази офлайн — не використовуйте скріншоти чи хмарні сервіси у відкритому вигляді. Якщо втрачено телефон, якнайшвидше використайте мнемонічну фразу на новому пристрої для відновлення гаманця й переказу активів.
У світі частка безбанківських осіб знижується вже десятиріччя завдяки поширенню мобільних платежів і цифрової ідентифікації. Дані Findex Світового банку фіксують стабільне зростання фінансової інклюзії; щорічні звіти GSMA — зростання кількості мобільних гаманців.
До 2025 року багато країн впроваджують системи миттєвих платежів, електронні ідентифікатори та дешевші міжнародні канали. Криптоактиви й стейблкоїни дедалі частіше використовують для дрібних міжнародних переказів — але вимоги до регулювання стають чіткішими, з акцентом на прозорість емітентів і аудит резервів.
Крок 1: Визначте свої потреби — чи отримуєте зарплату, надсилаєте перекази родині, чи оплачуєте щоденні витрати? Це вплине на вибір гаманця й блокчейну.
Крок 2: Оберіть тип гаманця. Для простоти використовуйте кастодіальний гаманець (ключі зберігає платформа); для повного контролю — некастодіальний (ключі зберігаєте ви). Починайте з невеликих сум для навчання.
Крок 3: Ознайомтеся зі стейблкоїнами та мережевими комісіями. Обирайте популярні мережі з низькими витратами у вашому регіоні — наприклад, USDT у TRON — і дізнайтеся про стандартні “gas fees”.
Крок 4: Заплануйте введення й вивід коштів. На Gate перевірте доступні місцеві канали купівлі фіату чи P2P; порівнюйте курси й комісії, залишаючи запас.
Крок 5: Дотримуйтеся безпечних звичок — увімкніть двофакторну автентифікацію (2FA), розподіляйте кошти між гаманцями/платформами, регулярно оновлюйте налаштування безпеки.
Крок 6: Дотримуйтеся комплаєнсу — стежте за місцевими регуляторними змінами й оголошеннями платформи; не перевищуйте ліміти й не порушуйте звітність.
Відсутність банківського рахунку не означає виключення з фінансових послуг. Завдяки телефону й інтернету — та дотримуючись законодавства — безбанківські особи можуть використовувати Web3 і стейблкоїни як додаткові інструменти для платежів і заощаджень. Важливо чітко визначити потреби, обирати знайомі мережі й гаманці, користуватися легальними платформами на кшталт Gate для введення/виведення коштів, контролювати розмір і ризики операцій і стежити за регуляторними та безпековими оновленнями. Це дозволяє поєднати доступність, економічність і безпеку.
Безбанківські особи найбільше стикаються з труднощами безпечного зберігання готівки, здійснення віддалених переказів і доступу до фінансових сервісів. Використання лише готівки підвищує ризик крадіжки й не дозволяє створити кредитну історію. Криптовалюти й стейблкоїни відкривають нові можливості для прямого переказу й зберігання вартості через мобільні пристрої.
Стейблкоїни (наприклад, USDT чи USDC) — це цифрові активи, прив’язані до фіатних валют, таких як долар США, і мають відносно стабільну вартість. Безбанківські особи можуть зберігати стейблкоїни у мобільних гаманцях для міжнародних переказів, щоденних оплат чи заощаджень — оминаючи банківські бар’єри й високі комісії за обмін.
Безбанківські користувачі можуть скористатися P2P-платформами (наприклад, P2P-сервісом Gate) для обміну готівки на стейблкоїни чи іншу криптовалюту. Вибір надійних контрагентів, використання ескроу та перевірка особи продавця значно знижують ризики. Варто починати з невеликих сум, щоб ознайомитися з процесом.
Регулювання криптовалюти різниться залежно від країни; однак у більшості юрисдикцій зберігання та використання криптоактивів дозволені. Безбанківським особам слід знати місцеві правила, щоб уникнути порушень. Рекомендується уважно стежити за політикою та зберігати прозорі записи операцій.
Втрата приватного ключа або мнемонічної фрази означає остаточну втрату доступу до активів — офіційна служба підтримки їх не відновить. Тому потрібно створити надійну резервну копію: записати ключі й зберігати їх у безпечному місці, а не робити скріншоти чи зберігати на телефоні. Після втрати активи не підлягають відновленню.


